Конспект уроку з історії України 8 клас
Тема. Доба героїчних походів козацтва.
Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.
Мета: пояснити, чому перші два
десятиліття XVII ст. називають «добою героїчних походів» українського козацтва;
охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначати
значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; продовжувати
вдосконалювати набуті вміння і навички; виховувати почуття поваги до
історичного минулого України.
Методична мета: робота з історичними джерелами
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас,
ілюстративний матеріал.
Основні поняття й
терміни: ясир, яничар,
каторга, гарем, Хотинська війна.
Основні дати: перша чверть XVII ст. — «доба
героїчних походів» українського козацтва; 1616 р. — узяття козаками на чолі з
П. Сагайдачним фортеці Кафа; 1618 р. — похід козаків на чолі з П. Сагайдачним
на Москву; 1621 р. —Хотинська війна.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Фронтальне опитування
1) Схарактеризуйте зміни в церковному житті У країни,
що відбулися внаслідок Берестейської унії.
2) Як було відновлено православну церковну ієрархію в
Україні?
3) Які заходи для зміцнення православної церкви
здійснив Петро Могила?
4) Схарактеризуйте становище греко-католицької церкви
в першій половині XVII ст.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Актуалізація знань учнів
1) Яким було військове мистецтво
козаків?
2) Яку роль відігравали козаки в
захисті південних кордонів українських земель у другій половині XVI ст.?
3) Як козацтво підтримувало
православну церкву в першій половині XVII ст.?
Розповідь учителя
На початку XVII ст. українське
козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в Речі
Посполитій, а й на міжнародній арені. Козацтво стає основною перешкодою для
турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і
водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь у відповідь. Це
створює чимало ускладнень у стосунках Речі Посполитої з Кримським ханством та
Османською імперією, але водночас сприяє тому, що козацтво стає відомим у
Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від
наступу ісламського світу.
На початку XVII ст. татарські
війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись,— за
свідченням сучасника,— по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і
мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і
дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких
ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали
служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з
них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони
доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.
Робота з документом
Із маніфесту митрополита Іова
Борецького (1620 р.)
«[Козаки] до того ж мають на меті
невільників визволяти... І воістину християнству поневоленому на всьому світі
ніхто після Бога добродійства такого великого не виказує, як... військо
Запорозьке своєю мужністю і своїми перемогами. Що інші народи словом і бесідами
виборюють, те козаки ділом самим доводять».
Запитання до документа
1) На якій меті діяльності козацтва наголошує
митрополит?
2) Як він оцінює діяльність запорожців?
Робота з термінами і
поняттями
Ясир (від турецького «полонений») —
бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські,
російські й польські землі.
Гарем — жіноче приміщення в будинку
мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що
поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися
для військової служби.
Каторга — назва великого дерев’яного
веслового військового судна в Османській імперії.
Розповідь учителя
Перші два десятиліття XVII ст.
отримали назву доби героїчних походів українського козацтва. Саме в цей період
були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що
рознесли славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що
козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.
Робота з документом
Г.-Л. Боплан про організацію
козаками морських походів проти турків
Коли козаки задумують свій
морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого
гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який
має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана,
однак похідний отаман вибирається тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової
скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни близько 60 стіп
завдовжки, 10 чи 12 завширшки і 12 завглибшки. Ті
човни не мають корми, зводяться зі стовбура човнового дерева — верби або липи —
завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками 10—12 стіп
завдовжки і 12 на одну стопу завширшки. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами,
настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових
човнах... Зазвичай на їхньому човні є десять-п’ятнадцять пар весел із кожного
боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також
ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають
лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати...
Кожен козак озброєний двома
рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів
(невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й
шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість
фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є
компас...
Турки, звичайно, попереджені про
похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам
вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на
небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла
Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але
завжди залишаються обдуреними...
Запитання до документа
1) Визначте основні етапи підготовки козаків до
морського походу.
2) Опишіть вигляд козацької чайки.
3) Яким було спорядження козака —
учасника походу?
4) Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне
море?
Розповідь учителя
У 1602 р. козаки на 30 чайках і
кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили
турецький флот. Уже 1606 р. запорожці здобули Варну, найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі
Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.
Робота з
поняття і термінами
Чайка — великий козацький човен,
який вміщував від 40 до 80 козаків, мав відмінні морехідні якості, кілька
невеликих гармат, ходив як під парусом, так і на веслах.
Цікаво знати
Після взяття запорозькими
козаками Варни розлючений султан наказав перегородити Дніпро біля острова
Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-Кермен, щоб
перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було
залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець.
Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи
поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки
25—60 км волоком.
Розповідь учителя
У 1608 р. козаки «дивовижними
хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп, а наступного року напали на
придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород. 1614 р. козацька
флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала
Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила
узбережжя. Штурмом було взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у
гавані. Наступного року 80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного
підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул. Нарешті,
1616 р. Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків
розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу.
Після кількаденної облоги козаки здобули й спешили Кафу, що була головним
невільничим ринком регіону, та визволили полонених. Один із найблискучіших
походів на Стамбул запорожці здійснили в 1624 р. Вони тричі висаджувалися на
узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.
Звернути
увагу!
Морські походи козаків мали
важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали
здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених
нею народів. Водночас, хоча ці походи відігравали позитивну роль, далеко не
завжди вони були вмотивовані лише благородними намірами визволення побратимів, війни
за віру тощо. Для запорожців вони також були шляхом здобуття засобів для
існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.
Розповідь учителя
Доба героїчних походів українського
козацтва стала періодом діяльності одного з найвизначніших його ватажків Петра
Конашевича-Сагайдачного.
Постать в історії
Петро Конашевич-Сагайдачний (бл.
1577—1622) народився у шляхетській родині на Самбірщині. Навчався в Острозькій
школі та згодом пішов на Запорожжя. Невдовзі посів чільне місце серед козацької
старшини. У 1614—1616 та 1620—1622 pp. обирався гетьманом реєстрового
козацтва. У своїй гетьманській діяльності керувався тверезим розрахунком,
прагматизмом, твердістю й водночас схильністю до компромісів. Очолював кілька
переможних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської
держави. Був відомий як меценат, захисник православної церкви і прихильник
братського руху.
Як досвідчена і поміркована
людина, Сагайдачний намагався досягати згоди з польською владою, обстоюючи
інтереси козацтва і взагалі українського народу. Гетьман погодився з умовами
Вільшанської (1617 р.) та Роставицької (1619 р.) угод, що встановлювали
кількісний склад реєстру відповідно в 1 та 3 тис. козаків. Однак не поспішав
виконувати ті положення угод, що не влаштовували козацтво.
Успішні походи, організовані
Сагайдачним проти татар і турок, привернули до нього увагу в Європі. Як
полководець Сагайдачний відзначався схильністю до активних наступальних дій і
широкого використання чинника раптовості. Здобувати перемоги гетьману дозволяло
реформоване козацьке військо, яке він перетворив на регулярне військове
формування із залізною дисципліною.
Уславився Сагайдачний також своєю
просвітницькою діяльністю й захистом православної церкви. Йому належить твір
«Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії.
Він, як вам вже відомо, разом із Військом Запорозьким вступив до Київського
братства й багато зробив для відновлення ієрархії православної церкви в Речі
Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький
осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін.
Гетьман опікувався церквами,
монастирями, школами, а перед смертю великі суми грошей заповів Львівському та
Київському братствам і на інші благодійницькі цілі. Поховано славного лицаря
України в Києві в Брацькому монастирі на Подолі.
Робота з документом
З «Історії Хотинської війни» Я.
Собеського
«Скільки очолював Сагайдачний
запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі та
мав незмінне щастя. Кілька разів погромив татар у степах перекопських і навів
страх на Крим. Не менше уславили його морські походи — зруйнував кілька великих
турецьких міст у Європі та Азії, попалив околиці Константинополя. Узагалі був
це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві
проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був
обережний і у всяких розмовах неговіркий».
Запитання до документа
Як визначається роль Сагайдачного
у творі? На чому акцентує увагу автор твору?
Завдання
Унесок гетьмана П.
Конашевича-Сагайдачного в розвиток України можна визначити рядом дієслів. Щоб
картина була повного, доповніть їх іменниками і прикметниками.
Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний:
Завершив ...
Здійснив ...
Переміг...
Упорядкував ...
Відстоював ...
Зміцнив ...
Уславився ...
Розповідь учителя
(супроводжується демонстрацією
карти і схеми битви)
У 1614—1618 pp. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів
західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою
антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі
татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька
війна 1614—1621 pp.
У вересні 1620 р. польська армія,
очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під
селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої.
Було зібрано величезну армію, яку очолив сам Осман II. Король Речі Посполитої Сиґізмунд III звернувся по
допомогу до австрійських Габсбурґів і Папи Римського, але не отримав її.
Унаслідок цього Сиґізмунд III був змушений шукати підтримки в запорозького
козацтва.
У відповідь на прохання короля
запорозький гетьман Яків Нерода, який мав прізвисько Бородавка, заявив, що
надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії
православної церкви.
У червні 1621 р. в урочищі Суха
Діброва, між Ржищевим і Білою Церквою, зібралася козацька рада. Урахувавши
небезпеку, що загрожувала Україні, козаки прийняли рішення взяти участь у
поході проти турок разом із поляками, а для узгодження умов допомоги направити
до короля посольство на чолі із Сагайдачним.
Із Варшави Сагайдачний повернувся
в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке
військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч
козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на турків і з
простріленою рукою ледве добрався до своїх. На скликаній раді він розповів про
обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки,
позбавили його влади й обрали новим гетьманом Сагайдачного.
Сагайдачний, блискуче уникнувши
оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці
з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке
військо, із якого більше ніж 40 тисяч становили запорожці. У Хотинській війні
2—28 вересня 1621 p., як назвали цю битву, вирішувалася
доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту
Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.
Звернути увагу!
У результаті героїчних дій
козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність
турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських
країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання
турками. Престиж Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації
визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.
За умовами досягнутого миру,
Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та
польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити
козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й
турецьких володінь.
Для гетьмана Сагайдачного
перемога під Хотином стала останньою в полководницькій кар’єрі. Унаслідок
отриманого поранення він захворів і через кілька місяців помер.
Завдання
Складіть простий план «Хотинська
війна» і підготуйте за ним розповідь.
Бесіда за запитаннями
1) Що таке ясир?
2) Хто такі яничари?
3) Чому перші два десятиліття XVII ст. називають
«добою героїчних походів» українського козацтва?
4) Коли козацька флотилія, очолювана гетьманом
Сагайдачним, захопила Кафу?
5) Коли відбулася битва під Цецорою?
6) Яким був кількісний склад
армії Османа II в Хотинській війні?
7) Скільки днів тривала битва під Хотином?
8) Якими були зобов’язання Османської імперії та Речі
Посполитої за угодою, укладеною після Хотинської війни?
У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво
перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі
набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи
до Криму та Османської імперії.
Найвідомішим провідником українського козацтва перших
десятиліть XVII ст. став гетьман Петро
Конашевич-Сагайдачний.
Під час Хотинської війни запорозьке козацтво
засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного
життя.
1) Опрацювати § 10 підручника.
2) Використовуючи додаткову
літературу, підготувати повідомлення про перебіг Хотинської війни та участь у
ній козацтва.
Немає коментарів:
Дописати коментар