72 річниця визволення України від фашистських загарбників

02 листопада 2016 року  з учнями 7 класу Добровеличківського НВК "ЗШ І - ІІІ ст№2 - гімназія" була проведена виховна година - екскурсія в Добровеличківському краєзнавчому музеї на тему: "Героїчний внесок наших земляків у визволення України від фашистських загарбників".
  Війна…. У цьому слові біль та сум матерів, стогін поранених, сльози сиріт. Це чорна, ганебна сторінка в історії людства. Це події, від яких несвідомо здригається кожна людина. Історія визволення України, як і всієї війни, писалася доблестю, самопожертвою воїнів, талантом полководців, героїзмом простого народу.
  72 роки минуло з тих пір, коли відгриміли переможні салюти і повержені німецько-фашистські загарбники були вигнані з території нашої Батьківщини. Позаду роки страждань і поневірянь, гіркоти втрат і поразок. Події тих часів не забуті – вони живі в спогадах, відображені на сторінках книг і кадрах військової хроніки. У такі дні ми згадуємо полеглих і живих, воїнів і мирних жителів – всіх, завдяки кому кувалася Перемога .

28 жовтня – День визволення України від німецько-фашистських загарбників

28 жовтня відзначається День визволення України від фашистських загарбників.

Цей день було засновано згідно з указом президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні".

В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Після Сталінградської битви (листопад 1942 року – лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився.

Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року ) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

Сьогодні хочеться пригадати імена наших співвітчизників, які своєю мужністю і безкорисною любов’ю до Батьківщини, усіма силами, інколи ціною власного життя, наближали день звільнення України від фашистської окупації.

14 жовтня — День українського козацтва відзначається в Україні відповідно до Указу Президента України від 07 серпня 1999 року № 966/99. Зазначене свято встановлено, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення. Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з її іконою.  У Добровеличківському НВК "ЗШ І-ІІІ ступенів№2 -гімназія"була проведена святкова лінійка до Дня козацтва, яку підготували учні 7 класу. Учні школи ще раз мали змогу поринути в ті далекі козацькі часи та познайомитися з відомими козацькими діячами: гетьманами, отаманами, ватажками повстань.

150-річчя від дня народження Михайла Грушевського

29 вересня 2016 року українське суспільство відзначає 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського – видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у XX столітті незалежної Української держави, історика.

30 вересня у Добровеличківському краєзнавчому музеї відбулася конференція до 150 -річчя з Дня народження М.С. Грушевського : " Працював він для народу і для свого краю" за участю працівників бібліотеки, музею, учнів Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи - інтернат І-ІІІ ступенів та учнів Добровеличківського НВК "ЗШ І-ІІІ ступенів №2  - гімназія", де учні представили свої виступи про життя, діяльність, творчість відомого діяча.

 Учень нашої школи Коваленко Андрій підготував виступ і презентацію про вшанування пам'яті М.С.Грушевського в Україні та в світі.

Вшанування пам`яті жертв Бабиного Яру

29 вересня цього року в Україні відзначають 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Ця місцевість у Києві є одним з символів нацистської політики геноциду, таким, наприклад, як концтабір Освенцим. Коли 19 вересня 1941 року моторизована розвідка вермахта вступала до Києва, Бабин Яр був околицею міста. Спочатку гітлерівці планували здійснити свої каральні акції у Голосіївському лісі. Вони його добре знали, бо саме звідти починали облогу Києва. Однак потім виник «варіант» з Бабиним Яром. Першими жертвами каральної машини стали київські євреї. Гітлерівська расовадоктрина передбачала знищення євреїв та ромів. Також жорсткі репресії мало бути застосовано щодо противників окупаційного режиму. Тому під час окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, підпільників, членів ОУН, душевнохворих, заручників. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи «С» (каральні підрозділи гітлерівської Німеччини) під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі двох батальйонів німецької поліції розстріляла в Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв. Дані про це збереглись у німецьких документах. Історики вважають, що розстріли євреїв тривали до 3 жовтня 1941 року. Також у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Вважається, що протягом двох років гітлерівської окупації у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб. Точна кількість жертв залишається невідомою. Люди гинули цілими сім’ями і після завершення війни було важко встановити усі прізвища загиблих. Радянська влада  не дуже цікавилась цим питанням, бо приховувала кількість жертв війни як серед військових, так і серед цивільного населення. Напередодні відступу з Києва восени 1943 року гітлерівці провели роботи по знищенню могил Бабиного Яру і це ускладнило подальше розслідування. Зокрема, нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи. Радянська влада приховувала як кількість жертв,так і характер трагедії у Бабиному Яру. Зокрема, йшлося про загальну трагедію цивільного населення, не наголошуючи, що переважно жертвами Бабиного Яру були євреї, яких знищували за етнічною ознакою. Після 1991 року, коли Україна здобула незалежність, ситуація стала змінюватися. Ближче до місця розстрілів була встановлена менора - єврейський національний символ. З того часу, в Україні щорічно вшановують пам`ять жертв Бабиного Яру 29 та 30 вересня.

День партизанської слави

2 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.
Свято партизанської слави встановлено в Україні

 «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування

 подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війн

и 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».
Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не

шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

Щорічно, в цей день у нашій школі проходять заходи, присвячені партизанському руху. Цього року учні всіх класів мали єдину годину спілкування, де вони змогли почути про подвиг партизан в роки Другої світової війни, про героїв партизан нашого краю, про історію розвитку партизанського руху.